Вірш дня
Щоденне роздуми, створене штучним інтелектомСтрах Господній — початок мудрості; дурні презирають мудрість і науку.
**Страх Господній — це не тремтіння раба перед тираном, а затамований трепет творіння, що стоїть перед нескінченною красою свого Творця.** Коли ми справді бачимо, хто такий Бог — святий, величний і переповнений любов'ю — наші серця перевтілюються зсередини, і мудрість починає тікти так природно, як вода, що знаходить свій шлях донизу. Велика трагедія дурня — це не невігластво, а *гордість* — замкнуті двері серця, що відмовляється вчитися, що помилює галас за знання і самодостатність за силу. Але мудрість не ховається від смиренних; вона стоїть біля воріт і кличе будь-яку душу, готову визнати, що вона знає не все, що їй потрібне світло більше, ніж її власне. Боятися Господа — значить початися найвеличнішої подорожі з можливих — довічного відкриття того, що що більше ми пізнаємо Бога, то більше розуміємо, наскільки безмежно прекрасний і глибокий Він справді є.